Для того щоб зубний ряд був рівним, а прикус анатомічно правильним, стоматологи використовують ортодонтичні апарати (пластини). І варто зауважити, що це дійсно ефективний, та дуже дієвий метод. Існує твердження, що ортодонтичні апарати дієві тільки в випадку лікування дітей або, в деяких випадках, підлітків. Дійсно, під час активного росту щелепи вплив таких ортодонтичних конструкцій більш ефективний, а саме лікування займає менше часу. Але і в дорослому віці стоматолог може рекомендувати використання пластин для корекції прикусу, в тому числі, в парі з брекетами.
Що таке ортодонтичний апарат
Конструкція ортодонтичного апарату досить не проста, але в загальному це основа з пластику або силікону (піднебіння) та металеві гвинти з елементами кріплення на опорні зуби. Дія пластин полягає в тому, що під їх тиском зуби та кістки щелепи приймають фізіологічно правильне положення. За допомогою ортодонтичного апарату можна «поставити на місце» один зуб, або ж вирівняти весь зубний ряд та виправити патології прикусу. Звісно що існує багато різновидів ортодонтичних апаратів. Їх можна класифікувати по наступним показникам:
- Принцип дії
- Місце та спосіб розташування
- Метод фіксації
- Різновид конструкції
Основні принципи дії ортодонтичних апаратів
- Ортодонтичні апарати механічної або направляючої дії. Поступово переміщують дентальну одиницю в правильне положення чинячи тиск на неї за допомогою таких конструкцій як бандажі, лігатури, брекети, дуги.
- Ортодонтичні апарати функціонального типу. Мають в своїй конструкції такі елементи як пластинки, пелоти тощо і чинять спрямовуючу дію на м’язи ротової порожнини.
- Комбіновані ортодонтичні апарати. Корекція виконується за допомогою поєднаної дії декількох методів.
- Ретенційні ортодонтичні апарати. Використовуються для закріплення результату досягнутого в процесі лікування. Не допускають повернення зуба в попереднє не правильне положення під дією м’язової пам’яті.
Класифікація ортодонтичних апаратів за місцем розташування.
В залежності від вирішуваних проблем з аномаліями прикусу, пластинки можуть встановлюватись:
- На одну щелепу
- На одну щелепу але з взаємодією на обидві щелепи
- На дві щелепи
- Поза ротової порожнини (кріплення на потилиці, лиці). Мають не естетичний вигляд, тому використовуються дуже рідко у випадку коли інші методи не дієві.
- Комбіноване кріплення (складаються з позаротового та внутрішньоротового кріплення)
- Реципрокні. Для фіксації використовуються сили протидії під дією якої зуби переміщуються в потрібне положення.
Методи фіксації ортодонтичних апаратів.
Ортодонтичні апарати можуть бути знімними або не знімними. В першому випадку пацієнт може самостійно зняти та встановити пластинку, наприклад, на час прийому їжі. В другому випадку зняти апарат можна тільки в стоматологічному кріслі.
Види конструкцій ортодонтичних апаратів.
- Дугові (брекети). Мають в своїй конструкції дуги. Переміщення зубів відбувається під дією згинання або розгинання дуг.
- Ортодонтичні апарати капові. Практично не помітні для оточуючих «ковпачки» які одягаються на зуби. Відносяться до знімних конструкцій.
- Пластинки. Найчастіше використовуються для вирівнювання прикусу у дітей.
- Ортодонтичні апарати блочного типу. Представляють собою конструкцію з пластин, які з’єднуються за допомогою спеціального блоку. Такі апарати в ортодонтії використовують тоді, коли необхідно активувати ріст нижньої щелепи або сповільнити швидкість розвитку верхньої.
- Каркасні. Ортодонтичні апарати такого типу відрізняються наявністю жорсткого каркасу з металу здатного витримувати великі навантаження. За їх допомогою можна розширити щелепу.
- Еластичні (силіконові) ортодонтичні апарати. Виступають в ролі захисту зубів та м’язів, а також м’яко попереджають небажане відхилення зубів від потрібного положення.